<
beta 0.3
Оксана Мороз
Оксана Мороз
засновниця ініціативи "Як не стати овочем"

Просто скопіюйте цей текст, або Як українці продають свою наївність в Facebook

Протягом останнього тижня ви бачили в своїх Facebook-стрічках дописи з закликами поставити “+”, бо так буде видно, хто бачить текст автора. Адже безсовісний алгоритм Facebook приховує від нас дописи друзів. 

Чи просто скопіювати текст допису, адже саме він забороняє Цукербергу використовувати наші дані (фото, тексти тощо).

Поточна хвиля таких флешмобів стала однією з найбільш масових. До неї доєдналося багато лідерів громадської думки (ЛОМи) з великими аудиторіями та іміджем людей, які розбираються в комунікаціях. Піарники, медійники, політтехнологи, депутати, політики, власники бізнесу. Раз вони публікують, значить в цьому є сенс. 

Серед таких ЛОМів були й ті, хто ще кілька тижнів тому жартував на тему купівлі бази партнерів В2В Jewelry, щоб “заробляти на їхній наївності”. Проте самі наступили на схожі граблі та ще й показали приклад іншим. А багато хто декілька разів наступив – спочатку поставив “+”, щоб показати, що бачить допис. Потім сам його опублікував, щоб побачити, хто бачить вже його дописи.

Журналіст каналу відзначав, що флешмоб, в якому користувачі соцмережі в своїх дописах забороняли Facebook використовувати свої дані, поширювався ще раніше, в червні 2012 року, а також в 2009-2010 роках. Отже, таким флешмобам вже не менше 10 років.Це далеко не перший такий флешмоб і він не є виключно українським явищем. Вперше про схожі пости як про фейк розповів американський телеканал ABC News в листопаді 2012 року.

Проходячи їх, користувач Facebook не тільки дає доступ платформі до своїх даних та даних своїх друзів в соціальній мережі. До цього додаються емоційні характеристики, які і потрібні для ефективного маніпулювання. В залежності від того, який тест обирає користувач, він відносить себе до відповідного сегменту. 

1 з 10 українських користувачів Facebook проходив такі тести улітку 2020 року. І одним тестом вони не обмежувалися, за один раз їх проходили кілька та публікували їхні дані у себе на сторінці. Це дані дослідження, яке провела ініціатива “Як не стати овочем” про рівень інформаційної гігієни українців у соціальній мережі. 

Флешмоби, які базуються на копіюванні тексту, – це споріднений з тестами інструмент. В залежності від того, в якому з таких флешмобів взяв участь користувач, він потрапляє до одного з сегментів. А разом з ним і всі ті, хто поставив “+” в коментарях до допису.

Такі флешмоби ще й паразитують на алгоритмі соціальної мережі – дописи з великою кількістю коментарів показуються більшій аудиторії. Тобто за одну хвилю такого флешмобу можна зібрати дані про велику кількість людей.

Одночасно ці дані можуть збирати та використовувати кілька вигодоотримувачів. Якщо у маніпуляторів немає якісних парсерів (програм для збору даних користувачів), то наявність однакового тексту спрощує їм задачу. До того ж відразу формується база людей з мінімальною інформаційною гігієною, а їм задурювати голову легше.

Ті, у кого є хороші парсери та вже зібрані бази даних, просто використовують інформацію з флешмобів як ще одну емоційну характеристику. 

Наведу приклади кількох флешмобів, які я знайшла через пошукову стрічку Facebook за півгодини. Якщо застосувати професійні системи моніторингу, то їх кількість перейде на сотні.

Один з найбільш поширених флешмобів про нібито захист персональних даних. Він дозволяє виділити потенційних чи поточних конспірологів з мінімальним рівнем інформаційної гігієни. 

Ще один тип, який дозволяє зібрати вже більше даних, – різноманітні тексти з побажаннями чи так звана “Хлібна зустріч”.

Великою популярністю користуються флешмоби про допомогу. Популяризація теми онкології, допомога малому бізнесу чи навіть самому Facebook.

Деякі з флешмобів можуть виникати незалежно від маніпуляторів. Проте, якщо в їхній механіці є тиражування однакового фрагменту тексту та чітке емоційне забарвлення, їх рано чи пізно використовують маніпулятори в своїх цілях. 

А користувачі Facebook вчергове опиняються перед вибором – обмінювати дані про себе на сумнівну розвагу чи ні. Проте варто знати ціну, яку доведеться заплатити.

Оксана Мороз, для УП

Ольга Айвазовська
Ольга Айвазовська
Координатор Громадської мережи "ОПОРА"
Андрій Боровик
Андрій Боровик
виконавчий директор Transparency International Ukraine
Ігор Козловський
Ігор Козловський
релігієзнавець, колишній політв'язень